Розпустила Коси (Soloviov Remix)

Ти збирала себе по маленьких уламках,
Залишала минуле у спогадах рамках.
Скільки раз говорили: без нього ніяк.
А ти взула підбори і зробила крок.
Не шукала причини, не рахуєш образи.
Ти навчилась людей відпускати одразу.
Хай зачиняться двері,
Де більше не ждуть.
Ти сьогодні сама обираєш свій путь.
Розпустила коси, заховала сльози,
Відпустила все, що не збулося досі.
Ти навчилась падати і знову вставати,
Не просити крила, а самій літати.
Розпустила коси, хай гуляє вітер.
Ти собі дозволила по-справжньому жити.
І нехай позаду все, що серце пекло.
Ти сама для себе запалила світло.
Я не буду питати,
Чому так сталося.
Все, що мало б піти назавжди, зосталося
Десь далеко позаду, де згасли вогні.
А найкраща любов ще живе у тобі.
Ти вдихаєш на повні і більше не тихо.
Твоє щастя тепер не залежить від інших.
І якщо ця дорога
Веде в невідоме,
Ти підеш, бо нарешті до себе додому.
Розпустила коси, заховала сльози,
Відпустила все, що не збулося досі.
Ти навчилась падати і знову вставати,
Не просити крила, а самій літати.
Розпустила коси, хай гуляє вітер.
Ти собі дозволила по-справжньому жити.
І нехай позаду все, що серце пекло.
Ти сама для себе запалила світло.