Осень Шилалы

So
Осень шалалы и последние цветы цветены
Эбрышин барок где мёре окни стучине
А мена за бестра, сирме сама стуса дожине
Время у
Прагея, и на різкій рес, але спале
Те перша прача, вибарйона яма, але чаве
Тут є пест кродром, мандец цело песь кроджіпе
Тут на баньській рах, санас тут терно і делено
І ту адбіян, вірір'як і пес, хірої лох
Ось день чі лали, і паслєднє цвяти цвітіне
Я брешінь барок, а де міре окна і стучіни
А мене забістра, сірна сама стуса дужіни
Времю прабия і я
І на різкі рис, але спале
Ти перша прачан
Вибарйона яма речаве
Тут етестро дро
Мандецела пестро жіпе
Тут на баньській рап
И тут я, верь, я кипец, киро и лог
А вір'яке піс кіроїло
Ви перша прача
Ви бальйона я маречаве
Тут і піс про другу
Манди цела піс про жіпе
Тут на банські раб, саме з ту терної делено
І тут я, а вір'яке без кіроїло