Квантові Збурення

Ей, погнали знову!
Звітанок фарбує вікна в новий день.
В твоїх очах знов тіні,
Купа претензій.
Я не той, кого чекала ти,
Мов сценарій писаний, а я забув рядки.
Ти шукаєш драму, я,
Я шукаю спокій.
Втомився від цих ігор,
Цих старих історій.
Квантові збурення — щоденні обурення.
Кожен день як вибух.
Де шукаєш винних?
Квантові збурення — емоції буремні.
Кожен день чекаєш мрій нездійсненних.
Ти будуєш замки з піску, а я — з мрій.
І дивуєшся,
Чому мій світ не такий, як твій.
Твої ідеали з фільмів, з глянцевих сторінок.
Я жива людина з помилками, без обмовок.
Я намагався вгодити та змінитись для тебе,
Та зрозумів, що це безглуздо,
Це просто не треба.
Ти бачиш те, що хочеш, а не те, що є.
І в цій грі я завжди програю.
Ти візьмеш своє.
Квантові збурення — щоденні обурення.
Кожен день як вибух.
Де шукаєш винних?
Квантові збурення — емоції буремні.
Кожен день чекаєш мрії нездійсненних.
А може, ми і справді
Лиш енергій сплеск, що на мить
Зійшлися через випадковий жест?
Може, ця вся драма — лише ілюзія буття.
Ми самі собі придумали це нове життя.
Квантові збурення — щоденні обурення.
Кожен день як вибух.
Де шукаєш винних?
Квантові збурення — емоції буремні.
Кожен день чекаєш мрії нездійсненних.
Ти збурення.
Я збурення.
Ти збурення.
Я збурення.
Ми просто хвилі в системі вимірювання.
Помилка коду, похибка матриці.
Два вектори в постійній стадії статики.
Ніхто не винен, ніхто не правий.
Ти збурення.
Я збурення