Холодно

Холодно.
Мені без тебе дуже холодно.
Спекотнім літом навіть все одно
не зігріває поруч полум'я, а на вустах твоє ім'я.
Як ніч проходить повз світанку,
я починаю новий день.
На кухні кава та сніданок, плейлист з улюблених пісень.
Гортаю стрічку соцмереж.
Теплі думки, спокійні очі.
Образ немає в серці теж.
Чому ж я так боюся ночі?
Холодно.
Мені без тебе дуже холодно.
Спекотнім літом навіть все одно
не зігріває поруч полум'я, а на вустах твоє ім'я.
Там тататамдам, дамдам, дамдамдам.
Тататамдам, дамдам, дамдамдам.
Тататамдам. Так дивно світ живе без нас,
немов і зовсім не було
вогню, що згодом в серці згас.
Тепла, що душу берегло,
обіймів ніжних під дощем
та обіцянок бути разом.
Необговорених проблем,
спотворених прірвою часу.
Холодно.
Мені без тебе дуже холодно.
Спекотнім літом навіть все одно
не зігріває поруч полум'я,
а на вустах твоє ім'я.
Холодно.
Мені без тебе дуже холодно.
Спекотнім літом навіть все одно
не зігріває поруч полум'я,
а на вустах твоє ім'я.